Чи маете ви до мене віру чи ні, та жили-були собі в світі три друзі-побратими, три козаки: здоровань, коротун і силач. А звали їх Грай, Око і Тур.
Грай — непомітний, але розважливий і трошки хитрун.
Око — бадьорий і войовничий, він тягав за собою величезну гармату-мортиру, та своє прізвисько заслужив за влучну стрільбу.
Тур — дужий, але сором'язливий та чуйний.
Так вони жили собі: думу думали, варили куліш та боронили свою землю...
Та одного дня прилетіла звістка із-за Чорного лісу, іде на нас Морок!...
Посперечалися, погомоніли побратими, подивилися на всі боки та почали збиратися в далеку продорож...
Грай — непомітний, але розважливий і трошки хитрун.
Око — бадьорий і войовничий, він тягав за собою величезну гармату-мортиру, та своє прізвисько заслужив за влучну стрільбу.
Тур — дужий, але сором'язливий та чуйний.
Так вони жили собі: думу думали, варили куліш та боронили свою землю...
Та одного дня прилетіла звістка із-за Чорного лісу, іде на нас Морок!...
Посперечалися, погомоніли побратими, подивилися на всі боки та почали збиратися в далеку продорож...
Немає коментарів:
Дописати коментар